Мої розробки уроків

Тема : Давньогрецьке суспільство в поемах Гомера.                  Велика грецька колонізація.

Мета :

-         розповісти учням , яким було давньогрецьке суспільство в поемах Гомера ;

-         закріпити знання про причини грецької колонізації Середземномор’я та Чорного моря ;

-         розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал, працювати з історичною картою.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

                           Хід уроку .

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів ( бесіда за запитаннями ).

1.     Назвіть дату виникнення Мінойської палацевої цивілізації.

2.     Чому вона отримала саме таку назву ?

3.     На якому острові знаходилась Мінойська палацева цивілізація ?

4.     Назвіть місто, що стало столицею цивілізації.

5.     В якому місті виник міф про лабіринт і мінотавра ?

6.     Хто допоміг Тесею перемогти мінотавра ?

7.     Чому міста Мінойської цивілізації не мали стін ?

8.     Як і коли зникла Мінойська цивілізація ?

9.     Коли виникла Ахейська палацева цивілізація ?

10.                       Чому її ще називали Мікенською ?

11.                       Чим відрізняється Мінойська цивілізація від Ахейської ?

12.                       Назвіть причини війни ахейців з троянцями.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Міфи та легенди у стародавній Греції існували спочатку в усній формі. Їх переказували або переспівували мандрівні співці, яких у Греції називали рапсодами.

Від тих часів збереглася пам'ять про сліпого співця Гомера, який жив у 8 ст. до н.е. Гомерові належить слава першого поета Греції. Він написав дві епічні поеми : «Іліаду » та  «Одіссею » .

Поеми є не лише високохудожніми літературними творами , а й надзвичайно цінними історичними джерелами.

В основу « Іліади » покладено Троянський цикл міфів . назва цієї поеми походить від грецької назви міста Трої – Іліон . головний герой поеми – фесалієць Ахіл – син богині Федіти та грецького героя Пелая.

В « Одіссеї » події розвиваються після Троянської війни .

Відео фрагмент .

Мистецтво гартування заліза грецькі ковалі опанували у 11 – 9 ст. до н.е.  Цей період називають « гомерівський » , оскільки поеми Гомера є основним джерелом про ті часи.  У своїх поемах Гомер описував  рівень землеробства і скотарства ( див. стр.141 )

Наприклад про Одіссея відомо , що він мав 12 отар великої рогатої худоби, декілька отар овець і багато свиней та кіз.

У гомерівську добу почали скликатися народні збори, на них вирішували найважливіші питання.

Тут почала виділятися верхівка зі старшим і військових вождів називали арістос.

Аристократи  - представники знатних заможних родин.

Простолюд , тобто вільне населення , яке володіло громадянськими правами , називалось демос .

Хоча еліни і говорили між собою схожою мовою, вірили у спільних богів, вони не усвідомлювали себе представниками єдиної держави.

Територія Греції складалась з полісів .

Поліс – це общинна громада, колектив землеробів та скотарів, які разом живуть і захищають свої землі.

Жителів полісу називали – громадянами .

 Громадянин – людина ,яка  має права встановлені законом і виконує обов’язки перед державою.

                Велика грецька колонізація.

У 8 – 6 ст. до н.е. греки колонізували узбережжя Середземного та Чорного морів.

Причини .

Грецька колонізація проходила у двох напрямках : західному та

північно – східному.

Західний – колонізація території сучасної Італії , франції та Іспанії.

Перша колонія – Куми , виникла на території Італії . Всього греки на цих землях заснували близько 500 колоній.

Північно – східна колонізація розпочалася з земель Франції . Тут виникла колонія Месембрія.

Першою грецькою колонією вважають поселення на острові Березань неподалік Очакова , Миколаївської області , називалась Борисфенідою . Слідом за нею виникли інші грецькі колонії : Ольвія, Тіра, Феодосія, Пантікопей, Херсонес.

Показ відеофільму про колонії.

Прибувши здалеку , греки прагнули влаштуватися на нових місцях так, щоб їм ніщо не нагадувало про розлуку з рідною Еладою. Отож кожна колонія була точною копією міста звідки були грецьки переселеньці.

Розповідь про міста греків.

IV . закріплення знань учнів.

Всім учням пропонуються кросворди та вони намагаються його розгадати.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріали з підручника.

Тема.  Природа і населення Давньої Греції. Мінойська палацова         цивілізація.

Мета: створити мотиваційну основу для вивчення історії Давньої Греції та забезпечити в ході уроку засвоєння знань про природні умови; розкрити яскраву сторінку грецької історії – історію Мінойської палацової цивілізації як першої держави у Європи; розглянути міфи як історичні джерела; установити з в'язок між природно – географічними умовами та заняттям населення; розвивати вміння порівнювати, висловлювати свою думку, критично мислити; правильно користуватися лінією часу;розвивати та формувати дослідницькі вміння (спостереження, аналіз узагальнення); сприяти вихованню в учнів свідомого ставлення до вивчення історії, розвитку допитливості, потягу до знань.

Тип уроку: урок – подорож з використанням елементів технології мультимедіа.

Обладнання: підручник, історична карта, ілюстрації, мультимедійний проектор.

                         Структура уроку

  І. Організаційний момент

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Природа та географічне положення Давньої Греції.

2.     Населення.

3.     Перекази про найдавнішу історію.

4.     Розквіт та занепад Мінойської палацової цивілізації.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

 V. Підсумок уроку   

VІ. Домашнє завдання

                            Хід уроку

І. Організаційний момент

           Добрий день діти. Пропоную вам не лише пасивно спостерігати за уроком, а дати роботу своїм думкам. Тому девізом уроку я обрала слова відомого вам китайського мислителя Конфуция:

Вчитися і не розмірковувати – даремна праця,

Розмірковувати та вчитися – небезпека.

           Я знаю що ви всі працьовиті, допитливі, старанні, готові до співпраці зі мною у вивченні історії Стародавнього світу.

           Тож, я  хочу дізнатися з яким ви настроєм прийшли сьогодні до школи. Тож підніміть долоньки, які у вас лежать на парті. Червоний кружочок – чудовий настрій, оранжевий не дуже добрий.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

           Сьогодні ми розпочинаємо захоплюючу подорож в історію Давньої Греції. Відкрийте зміст підручника, знайдіть п’яту частину. Як вона називається? Вірно. Скільки розділів присвячено Давній Греції? Чотирнадцять уроків ви подорожуватимете стежками давньогрецької історії.

          Важко перелічити за такий короткий час все те, чим ми завдячуємо давнім грекам. До нас дійшла лише невеличка частка культурної спадщини стародавніх греків.

           Саме Греція є батьківщиною Олімпійських ігор.

Скажіть як називається навчальний заклад де ви навчаєтесь? Так, слова: школа, клас, коридор, педагог, історія та багато інших слів походять з грецької мови.

          Ось чому важливо знати історію Давньої Греції.

Скажіть будь ласка, чи існує сьогодні держава Греція. Так існує. Давайте знайдемо її на сучасній карті Європі (вчитель показує Грецію). Греція знаходиться на Півдні Європи, омивається Середземним морем. А тепер відкрийте підручник на стор. 134 і розглянемо таблицю «Сучасна Греція» (діти по черзі зачитують таблицю).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Тема нашого уроку «Природа і населення Давньої Греції. Мінойська палацова цивілізація».

Відкрийте зошити, запишіть число і тему уроку.

А тепер методом «Незакінченого речення» давайте визначимо основні завдання нашого уроку.

-         Від цього уроку я очікую...

-         Я хочу дізнатися…

-         Сьогодні я навчуся…

        Для того щоб дати відповідь на ваші запитання ми повинні вирушити в подорож. Протягом  нашої подорожі за правильні відповіді я буду давати вам ось такі смайлики. Хто найбільше заробить смайликів, той отримає хорошу оцінку.

Закрийте очі (чути шум моря), ви чуєте як шумить море, як гойдаються на хвилях наші човни. А подорожуємо ми на стародавніх грецьких човнах, які називаються трієри. Відкрийте очі. Вирушаймо.

          Протягом нашої подорожі ми будемо вести корабельний щоденник. Перший наш запис.

1.     Природа та географічне положення Давньої Греції.

          Увага, ми наближаємося до невідомої країни.  Стоїмо ми на високій скелі, що стрімко в вривається в море, яке широко розкинулось до обрію. Хвилі омивають маленькі острові, що тягнуться до найбільшого острова Крит. З моря повіває прохолодний вітерець. Щойно ми з вами залишили Стародавній Китай і перенеслись в інший куточок землі. Потрібно нам визначитися в якій добі та країні ми опинилися.

          Це країна надзвичайної краси. Вона розташована на Балканському півострові, що на півдні Європи у східній частині Середземного моря. Називається ця країна Греція, так назвали її римляни. А народи, що проживали називали її – Еллада. Себе вони називали – еллінами.

          Давайте разом подивимося де вона розташована. Зверніть увагу на карту у підручнику на сторінці 134 і на слайд. В умовних позначеннях подивіться яким кольором позначені межі розселення стародавніх греків. Жовтий.

А тепер подивіться якими морями омивається Греція:

Захід – Іонічне

Схід – Егейське

Південь – Критське

           Так вірно, всі ці моря належать до басейну Середземного моря. Давайте подумаємо який може бути клімат у Греції (спекотний, посушливий, ближче до моря вологий).

           Головна ознака краєвиду гори та море. Гір багато, але невисокі. Найвища гора Олімп. Гори вкриті густими лісами, вони поділили країну на долини, якими течуть річки. Взимку вони бурхливі, влітку вони пересихають. Земля кам’яниста, не родюча, але вона багата на корисні копалини:

-         залізо

-         мідь

-         срібло

-         глина

В таких умовах ростуть – виноград, маслини подивіться на ілюстрацію на стр.134, які дерева ще ростуть в Греції.

Діти давайте подивимося на карту і скажемо яка берегова смуга рівна чи порізана. Берегова смуга порізана: затоки, бухти, протоки і зручна для стоянок човнів, мореплавства. Безліч островів, найбільший о. Крит.

Я пропоную попрацювати в парах. Визначте на скільки і на які частини поділена Греція:

- Північна

- Середня

- Південна (Пелопонес)

Північна і Середня з’єднані Фермопільською ущелиною, з Південною Коринфським перешийком.

Пропоную показати на карті. Молодці!

Таким чином ми дізналися про географічне положення і природу Давньої Греції.

Записуємо ще один запис до нашого корабельного щоденника.

2.     Населення.

Діти поміркуймо, чим могли займатися греки, як сприяли природні умови.

-  Близькість морів, бухт, заток: мореплавство, риболовство, торгівля.

-  Чи можемо сказати, що головне заняття у греків землеробство. Ні, грунти скелясті, неродючі. Греки насипали тераси (смуги рівної землі) і вирощували виноград. Кожен клаптик землі греки обробляли і засівали.

- Корисні копалини сприяють розвитку ремесла (металургія, ковальство, вироби з глини, будували храми, громадські споруди).

Наша подорож продовжується. Шлях наш пролягає до найбільшого острова Крит.Записуємо ще один запис до корабельного щоденника.

3.Перекази про найдавнішу Грецію.

 Острів прекрасний лежить посеред винно – темного моря,

Крит плодоносний, навколо омиваний хвилями,

Безліч там всякого люду живе, а міст дев’яносто.

Кносс – це місто у критян найбільше.

Зверніть увагу на карту. Хто мені покаже де знаходиться о. Крит?

       У ІІІ тис. до н.е. в південній частині Балкан на півострові Пелопонес і на островах Егейського моря розвинулась дивна цивілізація, яку тепер назвали егейською. Центром був о. Крит тому цю культуру назвали Критською. Мешканців називали пелазги.

Робота в групах.

Учні працюють з історичними цікавинками.

І. група.

«Егейці вели жваву торгівлю ремісничими виробами, продуктами сільського господарства з країнами Близького Сходу та Єгипту, купували там деревину та метал і скляні вироби. Егейці були добрими землеробами та садівниками, вирощували виноград, оливкові дерева. Займалися гончарством, ковальством»

Запитання.

1.     Чим займалися егейці?

2.     З якими країнами торгували?

ІІ. Група.

«Крит був могутньою морською державою  і мав сильний бойовий флот, він був володарем над усіма державами Східного Середземномор’я. Ніхто не наважився опиратися Криту. Моряки привозили  на острів велику данину, яку збирали з підкорених народів. Критяни навіть  не будували оборонних споруд.  Царство багатіло».

Запитання.

Що свідчить про те, що Крит був сильною непереможною державою?

ІІІ. Група.

«Археологи розкопали на острові великий палац (лабіринт) критського царя. Він знаходився в місті Кнос. Палац мав декілька поверхів і понад 200 кімнат. Переходи були між ними заплутані, що створювали враження пастки, до якої увійти легко але не можна вийти. В палаці були ванні кімнати і водогін. Стіни були прикрашені різнокольоровими фресками, художники зображували природу: садки, луки, море, квіти».

Запитання.

 Про що свідчить будова лабіринту?

   Міф про Дедала і Ікара.

Англійський археолог Артур Еванс під час розкопок на острові Крит знайшов руїни величного палацу, сталося це в 1900 році. В цьому палаці мешкали правителі. Цар на Криті називався Мінос, тому Еванс назвав цивілізацію Мінойською. Час існування визначається 3500 р. до н.е. – 1100 р. до н. е. Могутня цивілізація залишила по собі розкішні палаци, і тому вчені назвали Мінойську цивілізацію палацовою.  

 Під час досліджень виявилося що егейці мали дві системи писемності: письмо «А» і письмо «Б». Письмо «Б» розшифроване англійським шифрувальником Вентрісом (є алфавітом, який використовується в грецькій мові).  Письмо «А» не розшифроване.

Робота лінією часу. Позначаємо дати.

Запитання.

     Скільки років існувала Мінойська палацова цивілізація? (2400 років).

Отже ми з вами познайомились ще з одною цивілізацією Мінойською.

Ще один запис який ми зробимо до нашого корабельного щоденника.

4.Розквіт і занепад Мінойської палацової цивілізації.

Діти хто мені скаже, що таке цивілізація?

Ви знаєте девіз нашого уроку розмірковувати і вчитися і тому для вас наступне завдання. Встановіть рівень розвитку Мінойської цивілізації – низький, середній чи високий, доведіть своє твердження розглядаючи ілюстрації підручника на стр. 138 – 139 і даними мультимедійного показу.

Хто хоче відповісти?

  Відповідь. Мінойська цивілізація знаходиться на високому рівні розвитку. Про це свідчать : багатоповерхові будинки, бруківка, фрески, бережне ставлення до природи, наявність водогону, могутній військовий флот, писемність, розвиток торгівлі, господарства, ремесла.   

Так дійсно Мінойська палацова цивілізація досягла найбільшого розвитку. У ХV ст.. до н. е.  Крит зазнав жахливої катастрофи. На острові Фера за 110 км. Від Крита сталося виверження вулкану. Землетрус знищив міста і палаци, загинули люди. Остаточно країна була знищена племенами ахейців що проживали на півдні Балкан.

Про Крит було складено багато міфів один із них міф про Тесея. (стр. 140)

(учні читають)

Запитання. Чому загибель Мінойської цивілізації знайшла відображення в цьому міфі?

Ось підходить наша подорож до кінця. Закрийте свої оченята. Море тихенько гойдає човен і ми з вами знову у нашому класі. Відкрийте очі.

 ІV. Узагальнення і систематизація знань

Нас з вами зустрічають репортери.

1.     Що ви дізналися під час подорожі до Давньої Греції? Гра «Мікрофон».

2.     Покажіть на карті де знаходиться Греція?

3.     Якими морями омивається?

4.     Покажіть найбільший острів?

До нас прийшла з Греції шифровка.

Бірлаинт (лабіринт)

Рікт (Крит)

Носмі (Мінос)

Ціягре (Греція)

Робота з термінами «Гроно»

Еллада, елліни, г. Олімп, Крит, Кнос, Лабіринт, Еванс.

V. Підсумок уроку

Давайте підіб’ємо підсумки нашої роботи. Підрахуйте свої смайлики.

Оцінювання учнів.

Вправа «Долоньки»

   

VІ. Домашнє завдання. Вивчити параграф 24 – 25. Дати відповідь на запитання в кінці параграфів.

Тема. Україна в подіях Північної війни

Мета: визначити, яке місце посідала Україна у подіях Північної війни, охарактеризувати хід та наслідки повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії, визначити місце гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичним особам, визначати їх місце в історії України, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння вести дискусію, висловлювати власну точку зору й аргументувати її, вчити учнів культури спілкування.

Основні поняття: «Північна війна», «Полтавська битва».

Обладнання: карта «Українська держава за гетьманування Івана Мазепи», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначити, яке місце відігравала Україна в подіях Північної війни;

• пояснювати причини повстання І. Мазепи проти московського царя;

• аналізувати зміст українсько-шведського договору;

• визначати наслідки Полтавської битви для України;

• оцінювати діяльність українського гетьмана та старшини в боротьбі за відновлення державних прав;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння давати характеристику історичним особам, визначати їх місце в історії України;

• удосконалити навички роботи з історичними джерелами, вміння вести дискусію, висловлювати власну точку зору й аргументувати її;

• навчити культури спілкування.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?

2. Охарактеризуйте основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики.

3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування? Чому?

4. Як ви вважаєте, чому Івана Мазепу називали «вітчимом України»?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з текстом підручником

(за допомогою вправи «Карта понять, ідей»)

Працюючи з текстом підручника, учні складають схему.

У ч и т е л ь.

У 1706 р. Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні

 1707 р. уже був готовий проект українсько-шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами.

25 жовтня, залишивши в Батурині невелику залогу, разом з 4-тисячним військом вирушив на зустріч з Карлом ХІІ, який вирішив наступати на Москву через територію України.

Зустріч відбулася 29 жовтня у шведському таборі. Між українцями та шведами був укладений договір.

Робота з документами

Документ 1. Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу Карла ХІІ (1709)

«Уже здавна він (Мазепа) був ображений на свого покровителя царя, і тому він вирішив… перейти зі своїм військом до Карла і прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та пропонував йому свої послуги... (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 132)

Документ 2. З промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.)

«...Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 134–135)

Документ 3. Із промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних напередодні розриву з Москвою

«Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути.

...Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені до Польщі і віддані в рабство полякам.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що,... прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.

Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство,… наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 194)

Умови українсько-шведського договору

• Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні. • Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман. • Мазепа стає довічним князем України. • Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч

Завдання

1. Що об’єднує всі ці документи?

2. На яких умовах І. Мазпа домовився з Карлом ХІІ?

3. Що змусило Мазепу піти на угоду з шведами? Висловіть свою думку щодо цього.

4. Як ви вважаєте, яким чином угода Мазепи була сприйнята на Україні?

У ч и т е л ь. Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзу з Росією, зрадою української державності? Метою російської політики на українських землях було намагання підім’яти під себе гетьманську владу, максимально обмежити, а надалі й скасувати автономію України.

Робота в групах

Далі учні продовжують працювати над питанням про воєнно-політичні акції Петра І проти українців, але цього разу вони працюють у групах.

Кожна група отримує завдання для роботи з джерелами інформації.

1-а група

Документ 4. М. Аркас про зруйнування Батурина

«30 жовтня у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!» Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти у Батуринський замок. Через цю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю,спалив її .

Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин... закували у кайдани і повезли до Глухова. ...Привезених у Глухів старшин мордували і колесували». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109)

Завдання

Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою російського царя? А які ще цілі переслідував Петро І? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група

Документ 5. М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана

«5-го листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, — справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало, — ніби то самого Мазепу; на опудало повісили орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудало здерто орден Андрія Первозваного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.

6-го листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро.

Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.

11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!»(Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109–110)

Завдання

1. Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?

2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?

3-я група

Документ 6. Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі

«...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993)

Завдання

1. За що була зруйнована Чортомлицька Січ?

2. Як це відбувалося?

Учень, який отримав випереджальне завдання, виступає з повідомленням про Полтавську битву.

Робота з історичним текстом, ілюстраціями про Полтавську битву, картосхемою битви

Документ 7. Д. Дорошенко про Полтавську битву

«Карл задержався на кілька тижнів під Полтавою, Петро стягнув сюди  своє військо, яке 2 7 червня 1709 року прийшло до страшного бою. Москалі перемогли потомлене і змучене шведське військо; їх було вдвічі більше, як шведів, та й артилерії мали вони вдесятеро більше. Карл був поранений у сутичці ще за кілька днів до генерального бою, і 27 червня його носили на носилках. Вороже ядро розірвалося коло нього, він упав на землю, і шведи

подумали, що його вбито. Це викликало серед них паніку, і бій був програний. Карл з Мазепою подалися швидше до Дніпра й переправилися коло Перевалочної, помандрували степами й утекли до Бендер, що були під турецькою владою. З ними втекла старшина, запорожці й кількасот шведів. Недобитки шведської армії дійшли з-під Полтави аж до Дніпра, але тут мусили здатися, бо не було чим переправитись, а ззаду вже напирали москалі.

Грізна колись шведська армія перестала існувати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 150)

Завдання

1. Які моменти Полтавської битви зображені на ілюстраціях?

2. Охарактеризуйте наслідки Полтавської битви для України.

Питання про місце Івана Мазепи в національно-визвольному русі вивчається шляхом проведення узагальнюючої бесіди з учнями. Учні висловлюють свої думки щодо цього питання, а потім роблять висновок.

Висновок.

Гетьманування Івана Мазепи — це одна із славних сторінок в історії боротьби українського народу за свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа є видатною історичною особистістю: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, яка була розорена в часи Руїни, зумів об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю булавою. Зробив великий внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, церковного будівництва. Високо підніс авторитет гетьманської влади. Всі свої сили він спрямував на реалізацію цієї високої мети, використовуючи при цьому різні методи боротьби. Він знайшов у собі мужність стати у слушний час на боротьбу з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Для закріплення матеріалу групам на парти можна роздати портрети історичних діячів: Карла ХІІ, Петра І та Івана Мазепи. Розглянувши їх, учні повинні назвати того, хто зображений на ілюстрації, і дати відповідь на питання.

• Яку роль відіграли ці особистості в історії України?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.